Автор: admin

Кожен агровиробник рано чи пізно задумується над тим, як розвивати господарство та сприяти зростанню прибутків, а відповідно вирішує збільшити площі земель в обробітку. Та в реаліях сьогодення пошук земельних ділянок у зоні інтересу — задача зовсім не проста, і тут необхідно зрозуміти:

• Чи є у зоні вашого інтересу неорендовані ділянки?
• Чи має громада вільні землі, які можна орендувати?
• Або може неподалік є ділянки, у яких закінчуються терміни оренди?

Зазвичай всю цю інформацію збирають із різних джерел, що потребує часу та зусиль, більше того — поки триває збір даних, інформація може змінитися або втратити актуальність. Спростити та прискорити задачу підбору земель для розширення земельного банку наразі допомагають автоматизовані сервіси, які швидко збирають дані із доступних джерел, аналізують дані залежно від запиту користувача та відображають зведену інформацію на карті. Так, наприклад, сервіс Вкурсі Землі для виконання задачі використовує дані державних реєстрів, а тому надає більше повну та достовірну інформацію за відповідним запитом.

Як проаналізувати ділянки, терміни договорів яких добігають кінця

У сервісі Вкурсі Землі це досить просто. Для цього потрібно у пошуковому рядку вибрати зі списку назву сільської ради чи населеного пункту, що визначає вашу зону інтересу.

Для формування деталізованого звіту можна застосувати ряд фільтрів, які допоможуть звузити пошук ділянок, зокрема:

• за площею,
• за цільовим призначенням,
• за формою власності,
• в межах/поза межами населеного пункту, тощо.

Після того, як ви вкажете всі необхідні параметри, система автоматично робить вибірку земельних ділянок, що відповідають заданим критеріям, завантажує інформацію про них та формує аналітичний звіт. Зокрема, у звіті міститься інформація про:

• кількість таких ділянок,
• всіх користувачів земельних ділянок на місцевості,
• площі земель у розрізі контрагентів,
• деталізовані дані про кожну з відібраних ділянок, та ін.

Наступний блок звіту містить зведені дані про неорендовані ділянки та достовірну (нагадуємо — на основі держреєстрів) інформацію про закінчення термінів договорів у всіх контрагентів на місцевості. Виберіть контрагента, який вас цікавить — і система побудує графік термінів закінчення його договорів оренди. На основі цих даних ви матимете змогу сформувати перелік ділянок з конкретним граничним роком закінчення оренди.

Уже на основі вищеописаних кроків ви виявите перспективні ділянки та матимете достатню інформаційну базу для побудови плану комунікацій з потенційними пайовиками.

Наступний крок у підборі земель — аналіз неорендованих земель громади. Багато агровиробників фокусують зусилля на пошуку земель приватної власності, забуваючи про те, що громада теж має землі, які можуть бути використані у якості зони росту. У сервісі Вкурсі Землі можна виявити такі землі у блоці «Категорії земель», обравши ту із них, що підходить для ваших потреб.

Сформувавши перелік ділянок, сервіс надає можливість візуалізувати їх на карті для оцінки місцезнаходження, входження в поля конкурентів, віддаленості від поточної зони обробітку, тощо. Вбудована система фільтрів дозволяє відображати ділянки за рядом обраних параметрів (див. приклад нижче).

Для наочності покажемо весь описаний вище процес у відеоролику.

Як та навіщо завантажувати дані про ваші поля 

Маючи масив даних для аналізу, доцільно зіставити його з даними про ваші поля, а тому наступний рекомендований крок — завантаження полів вашого господарства до системи. Якщо у вас вже є оцифровані поля, достатньо буде скористатись відповідною функцією у звіті або звернутись до менеджера компанії. Як зробити це самостійно — показуємо нижче.

Якщо ж оцифрованих полів у вас немає, радимо звернутися до спеціалізованих компаній, які можуть надати вам послугу обміру та оцифрування полів (наприклад — до наших партнерів зі SmartFarming).

Виконавши завантаження ваших полів та зіставлення цієї інформації з масивом даних про землі у зоні інтересу, ви зможете:

• побачити, які ділянки конкурентів входять до ваших зон обробітку;
• створити перелік неорендованих або прострочених ділянок поруч з вашими полями;
• виявити необґрунтоване використання та технічні втрати вашого земельного банку.

Таким чином, знайти земельні ділянки у вашій зоні інтересу — задача посильна, особливо із розумним застосуванням сучасних автоматизованих рішень. З сервісом Вкурсі Землі ви не тільки швидко зберете і проаналізуєте потрібну інформацію, а й отримаєте якісну аналітичну базу для прийняття раціональних управлінських рішень.

—–

Потрібна консультація щодо розширення вашого земельного банку? Звертайтеся, ми радо допоможемо.

У попередній публікації ми розповідали про те, як за допомогою сервісу Вкурсі Землі громада може виявляти та мінімізувати ризики, що спричиняють недонадходження до місцевого бюджету. Розглянемо детальніше як перевіряти та аналізувати відомості про земельні ділянки з метою виявлення типової проблематики та недоліків землекористування.

Перший і базовий крок у цьому процесі — збір та систематизація всієї доступної інформації про земельні ділянки та створення електронної карти земель.

Методологія аналізу земель громади

Наступний етап — зіставлення та аналіз зібраних відомостей на основі створеної електронної карти земель, які використовуються для сільськогосподарського обробітку. Ретельна перевірка та виявлення проблематики дозволить визначити зони для покращення — напрямки раціонального використання земель, ризикові землі та інші фактори, які призводять до втрат надходжень до бюджету.

Загалом сукупність ризиків землекористування, які спричиняють недонадходження, можна поділити на наступні групи:

• Ризики в управлінні державними та комунальними землями– відображає площу та потенційну величину недонадходжень до місцевого бюджету, розраховану відповідно до методології (див. публікацію Як отримати додаткові надходження до бюджету громади). Земельними ділянками державної та комунальної власності, що не орендуються, є земельні ділянки відповідних форм власності, відомості про оренду яких відсутні в публічному доступі ДРРП та ДЗК. У деяких випадках у таких ділянок можуть бути наявні орендарі, зокрема — якщо договори оренди були укладені до 2013 року та відомості про них не було відображено в ДРРП.
• Тіньова оренда земель– включає відомості про земельні ділянки приватної або невизначеної форми власності, які обробляються в суцільному масиві земельних ділянок (полі) одним користувачем, однак відомості про оренду яких відсутні. Існує ймовірність наявності прав оренди на зазначені земельні ділянки, якщо такі договори оренди були укладені до 2013 року та відомості про них не було відображено в ДРРП.

Аналітика структури полів, що обробляються, у сервісі Вкурсі Землі

• Самовільне зайняття земель– тут іде мова про обробіток земель у рамках полів, що не сформовані як земельні ділянки (відомості про наявність ділянок відсутні на Публічній кадастровій карті та на картах розпаювання земель, наданих громадою). До цієї категорії ризикових земель зазвичай входять несформовані земельні ділянки, польові дороги, землі в обробітку вздовж меж полів та доріг і т.д.

Виявлення ділянок, про які відсутні дані ПККУ, – сервіс Вкурсі Землі

• Ділянки, які потребують інвентаризації. Ця категорія містить відомості про земельні ділянки, при державній реєстрації яких в ДРРП та ДЗК було допущено помилки та/або відсутня необхідна інформація для якісного аналізу. Сюди ж відносяться розпайовані землі, що не були сформовані в рамках чинного законодавства, — так звані невитребувані паї. Зокрема, часто відсутня інформація про власника, форму власності, категорію земель, вид цільового призначення, нормативну грошову оцінку, тощо.

Виявлення необґрунтованого використання земель у сервісі Вкурсі Землі

Сервіс Вкурсі Землі також дозволяє ідентифікувати землі громади, що знаходяться в обробітку. Такий аналіз здійснюється на основі електронної карти полів, що формується із використанням супутникових знімків поточного сільськогосподарського сезону.

Кількість та площа земельних ділянок, які обробляються на відповідній території, у розрізі форм власності

Загальна площа полів у користуванні суб’єктів – сервіс Вкурсі Землі

Що ж до фінансових ризиків, то сума втрат місцевого бюджету розраховується на основі даних про форму власності земельних ділянок, їх категорії, наявність обробітку, відомостей про оренду, власника, і т. д. Відсутність такої інформації може призводити до втрати ряду податкових надходжень: орендна плата за державні/комунальні землі, земельний податок, податок на доходи фізичних осіб з орендної плати, єдиний податок 4 групи.

Аналіз земель громади – комплексний багаторівневий процес, який можна спростити та автоматизувати з використанням сучасного аналітичного сервісу Вкурсі Землі. Оформивши підписку на сервіс, громада отримає:

• Електронну базу даних про земельні ділянки і поля, їх власників та користувачів
• Інтерактивну карта для візуалізації та відображення даних
• Розрахунок щорічної суми втрат та недонадходжень в бюджет від землі
• Регулярне оновлення даних та онлайн-підтримку з будь-яких питань

 

—–

Реєструйтеся в сервісі, тестуйте можливості та звертайтеся за консультаціями. Ми допоможемо виявити та мінімізувати ризики землекористування у вашій громаді.

+38 067 284 62 50 або chaikovsky@vkursi.pro

В умовах економічної кризи та затяжної війни, земля продовжує лишатися стабільним ресурсом для наповнення місцевих бюджетів. Варто лише навести лад із земельними ресурсами і навчитися раціонально їх адмініструвати, щоб виявити можливості для отримання додаткових коштів на розвиток та розбудову громади.

На практиці з тих чи інших причин громади часто не володіють повною та актуальної інформацією про фактичний стан землекористування:

• відсутня повна інформація про земельні ресурси з державних реєстрів;
• не вистачає відомостей про власників та користувачів земельних ділянок;
• не використовуються електронні карти земель;
• не ідентифіковані ризики недонадходжень до місцевого бюджету.

Всі ці фактори обмежують можливості громади щодо підвищення ефективності землекористування та збільшення надходжень у бюджет. У такому випадку варто провести аудит земельного банку громади та заповнити пробіли у даних.

 

Як провести земельний аудит громади?

Розпочати варто зі збору повної, детальної інформації про всі землі громади, а також визначення фактичного стану землекористування. На цьому етапі необхідно зібрати всю інформацію про земельні ділянки з державних реєстрів, супутникових знімків та інших доступних джерел та оцифрувати цю інформацію для зручності обробки та аналізу. Це передбачає величезний обсяг роботи з даними, яку можна автоматизувати (див. нашу попередню публікацію — Як зібрати та привести в порядок всю інформацію про землі територіальної громади).

Комплекс даних про землі громади та аналітика на його базі дає громаді змогу оцінити ефективність землекористування та виявити поточні ризики, зокрема:

 

Неінвентаризовані земельні ділянки	Відсутність на публічній кадастровій карті даних про ділянку або її власника може свідчити про відсутність цієї ж інформації у Держгеокадастрі та ДФС. Відповідно громада недоотримує податків з цих земель – земельний податок, ПДФО з оренди, єдиний податок, плату за землю.
Самовільне захоплення земель	Якщо фактичні контури посівів виходять за кадастрові контури полів – є факт несанкціонованого використання. Площа самозахоплень може сягати від 3 до 5% загального земельного банку територіальної громади, а відповідно – кошти за використання цих земель громада не отримує.
Тіньова оренда земельних ділянок	Якщо ділянка обробляється, але відсутня інформація про право користування нею, це може свідчити про те, що агровиробники домовляються з власниками паїв про ведення обробітку і сплачують орендну плату напряму без підписання договору. Якщо власник надає ділянку в оренду понятійно, без реєстрації договору оренди, громада втрачає 60% ПДФО з орендної плати та 100% єдиного податку.
Невикористання державних та комунальних земель	У разі наявності вільних державних або комунальних земель, територіальна громада має право передати їх у користування і, таким чином, збільшити надходження у бюджет. Так, наприклад, можна виставити на аукціон право оренди, передати на приватизацію, тощо.
Нецільове використання земель	Факт обробітку земель не сільськогосподарського призначення є відхиленням від затверджених проектів землеустрою, а отже має місце адміністративне порушення, і громада має накласти штрафні санкції на користувача землі. Якщо така земельна ділянка належить до державної чи комунальної власності, громада може ініціювати зміну її цільового призначення.

Алгоритм аналізу ризиків втрат територіальних громад від землекористування

 

Виявлення недонадходжень із Вкурсі Землі

Сервіс Вкурсі Землі автоматично отримує інформацію про земельні ділянки на території громади з державних реєстрів – зокрема, ДЗК та ПККУ. Ці дані містять інформацію про контури земельних ділянок, що дозволяє візуалізувати всі землі на карті.

На додачу, з інших відкритих державних реєстрів сервіс збирає дані про власників, зареєстрованих орендарів та терміни оренди земельних ділянок (ЄДР, ДРРП), обмеження та обтяження по земельним ділянкам (ДРОРМ), судові справи (ДРСС), тощо. Вся ця інформація доповнює базу знань про землі громади та дозволяє виявляти ризики.

Джерела даних сервісу Вкурсі Землі

Отримавши дані, алгоритми сервісу автоматично їх опрацьовують та за лічені хвилини проводять ретельний аналіз. Сервіс одразу надає інформацію про виявлені недоліки та ризики і привертає увагу користувача з метою подальшого їх усунення.

Алгоритми сервісу Вкурсі Землі автоматично розраховують обсяги втрат у розрізі типових виявлених проблем на основі заданих параметрів – податкових ставок, середньої орендної плати.

Аналітика недоотримання коштів у бюджет громади в сервісі Вкурсі Землі

Таким чином, сервіс Вкурсі Землі дозволяє автоматизувати процес аналізу ризиків землекористування у громаді. Сервіс надає зручні та дієві інструменти, що сприяють ефективній роботі земельного відділу громади та швидкому прийняттю управлінських рішень задля збільшення надходжень до бюджету громади.

 

—–

Потребуєте допомоги в оптимізації землекористування громади?

Звертайтеся, ми допоможемо виявити недонадходження та мінімізувати ваші втрати: +38 067 284 62 50 або chaikovsky@vkursi.pro

 

27 жовтня у м. Суми відбулась презентація звітів про руйнування та збитки внаслідок війни у Боромлянській, Охтирській та Тростянецькій громадах Сумської області. Подія відбулася за участі представників Сумської ОВА, Агенції регіонального розвитку Сумської області, а аналітичні звіти були підготовлені та надані командою проекту RebuildUA.

З 24 лютого майже всі регіони України продовжують зазнавати шкоди та руйнувань інфраструктури різного ступеня тяжкості. Прикордонні громади Сумщини чи не щодня знаходяться під обстрілом ворога, а загальна кількість зруйнованих будинків тут сягає 4 тисяч (за даними Сумської ОВА).

Аналіз руйнувань наcелених пунктів Сумщини проект RebuildUA розпочав ще у липні завдяки співпраці з Агенцією регіонального розвитку Сумської області. Використовуючи дрони, фахівці зробили ортофотоплани територій трьох найбільш постраждалих (станом на липень 2022) громад: Боромлянської, Охтирської та Тростянецької. Протягом липня-серпня було проведено обльоти дронами села Боромля, в Тростянецькій громаді – міста Тростянець, сіл Станова, Буймер, Білка та Солдатське, а в Охтирській територіальній громаді – міста Охтирка і села Климентове.

На основі зібраних даних команда RebuildUA склала детальні звіти про руйнування, а за підтримки аналітиків KSE Insitute провела їх попередню грошову оцінку. Так, за підрахунками експертів, за кількістю руйнувань серед трьох громад найбільше постраждала Тростянецька громада, де різних ступенів руйнування зазнали 829 будівель та споруд із 20 150 (у Охтирській 648 із 32 656 та у Боромлянській 99 із 7 615 відповідно).

Сумарно у трьох громадах зруйновано понад 1 160 житлових та присадибних будівель. Сукупна площа пошкоджених будівель житлового фонду перевищує 240 тис. кв. м.

Найбільша кількість пошкоджених будівель соціальної інфраструктури виявлена у Тростянецькій громаді. Загалом у досліджених громадах пошкоджено щонайменше 12 освітніх будівель, 11 — будівель охорони здоров’я, 81 — комерційних та 11 — будівель культури та релігії.

Постраждали у громадах і промислові будівлі: понад 150 об’єктів із загальною вартістю збитків більше $76 млн.

Загальна вартість прямих збитків від агресії рф у Боромлянській громаді склала $9,3 млн, в Охтирській – $43,8 млн, у Тростянецькій – $104,2 млн.

«Наш регіон зазнає збитків та руйнувань чи не щодня. Сукупні втрати Сумщини уже на сьогодні оцінюють у сотні мільйонів доларів, а ворог продовжує завдавати все нових ударів. Всі завдані збитки мають бути зафіксовані та відшкодовані агресорами. І наша місія як проекту RebuildUA – оцифрувати кожну пошкоджену будівлю, зафіксувати пошкодження та втрати, і вже у недалекому майбутньому – сприяти пришвидшенню відбудови країни», —

прокоментував презентовані результати Олександр Жигаленко, регіональний керівник проекту RebuildUA.

Детальні звіти про вищезгадані громади Сумщини будуть опубліковані уже незабаром на сайті проекту RebuildUA.

—

Нагадаємо, 20 вересня Міністерство розвитку громад і територій України та ПРООН в Україні підписали Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво щодо посилення спроможності органів місцевого самоврядування у зборі інформації про пошкодження та оцінці руйнувань, завданих збройною агресією рф.

На першому етапі буде проведено аналіз руйнувань та опрацювання даних у Київській, Сумській, Житомирській, Чернігівській та Харківській областях.

На відновлення смт. Ворзель необхідно понад $52 млн – такі дані отримала команда проекту RebuildUA як результат оцифровки та аналізу руйнувань населеного пункту внаслідок війни.

Смт. Ворзель Бучанського району на Київщині засноване на початку ХХ сторіччя. Завдяки місцевій природі та кліматичним умовам, це селище було відоме на просторах колишнього СРСР як оздоровчо-курортне. Велика кількість санаторіїв і таборів відпочинку приваблювали сюди відвідувачів з різних куточків України і світу.

Від військових дій та окупації селище та, зокрема, оздоровчі заклади були знищені у 1941-1943 рр. та оперативно відновлені трохи згодом. Символічно, що вдруге такого ж удару по Ворзелю завдали загарбники, які раніше і самі могли приїжджати сюди на відпочинок.

Окупація Ворзеля російськими військами розпочалася наприкінці лютого 2022. Важка техніка зайшла до селища зі сторони Бучі, і попри евакуацію понад 3 тисячі людей не встигли покинути місцевість.

За період окупації у Ворзелі постраждала 541 будівля із 6 649 наявних, 117 із цих будівель знищені повністю або зазнали серйозних руйнацій. Найбільшої шкоди зазнали вулиці Молодіжна (21% руйнувань), Курортна (12%) та Кленова (11%). Сукупні збитки селища за оцінками KSE Institute перевищують $52 млн.

Серед забудови селища найбільше пошкоджений житловий фонд: різного рівня руйнування зазнали 463 будівлі, із яких 173 приватних будинки, 21 багатоквартирних, 52 таунхауси та 217 присадибних будівель. За підрахунками ГО “Урбанина”, сумарна площа руйнувань житлового фонду перевищує це понад 126 тис кв. м. Загальні прямі збитки житлової та присадибної забудови експерти KSE Institute оцінюють у майже $25 млн.

На другому місці за рівнем пошкодження соціальна інфраструктура селища. Так, під час ведення бойових дій уламки від систем залпового вогню “ГРАД” пошкодили будівлі місцевого дитячого будинку, в якому на момент обстрілу перебувало близько 50 дітей. Під час іншого артилерійського обстрілу було зруйновано Ворзельський ЗДО №12 „Ластівка“, який відвідувало більше 160 дітей. Будівлі дитсадку не підлягають відновленню та нещодавно були знесені.

На території Київської обласної психоневрологічної лікарні №2 під час окупації російські військові облаштували штаб, після чого понівечили та розграбували її майно. Серед інших руйнувань – 15 комерційних будівель, 27 – готелів та закладів рекреації, 2 заклади культури, релігії та спорту. Сума збитків соціальної інфраструктури Ворзеля перевищує $24 млн.

Пошкоджено у Ворзелі і місцеву промисловість: 11 будівель, що у грошовому еквіваленті cкладає близько $2,8 млн.

Найменше постраждала адміністративна та інша інфраструктура: збитки цієї категорії будівель за попередніми оцінками не перевищують $0,2 млн.

Наразі Ворзель потроху оговтується від окупації та приводить до ладу пошкоджені будівлі. Сподіваємось, що селище відновиться не тільки після окупації, але і відродиться як успішний курорт у всій свої красі.

Детальний звіт про руйнування смт. Ворзель уже доступний онлайн на сайті проекту RebuildUA.

---

Проект RebuildUA має на меті оцифрувати, проаналізувати та наочно показати зруйновану інфраструктуру України. На основі ортофотопланів, отриманих за допомогою зйомки з БПЛА, фахівці та волонтери RebuildUA визначають розміщення пошкоджених об’єктів, призначення будівель та рівні руйнації, оцінюють збитки у грошовому вигляді.

Партнери проекту RebuildUA — Київська школа економіки, громадське об’єднання “УРБАНИНА”, Центр відновлення економіки, Центр розвитку інновацій, LUN.UA, компанія Culver Aviation та контент-маркетингова агенція TOP LEAD.

Проект реалізується за підтримки Національної поліції України, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад, компанійTVIS та Odgers Berndtson.

На відбудову села Мотижин Київської області необхідно близько $10 млн. До такого висновку прийшли експерти RebuildUA та KSE Institute на основі оцифровки руйнувань селища та аналізу збитків за визначеними рівнями руйнувань і типами будівель.

Мальовниче село Мотижин веде свою історію з 1162 року. На його околицях можна знайти пам’ятки Трипільської цивілізації, курганні групи та рештки змієвих валів – прадавньої оборонної системи довкола Києва. В Мотижині розташований приватний дендрологічний парк «Добропарк», площею 300 га, — відома локація для проведення різноманітних фестивалів та культурно-масових заходів.

Ворожі танки зайшли в селище на третій день повномасштабного вторгнення РФ. Впродовж місяця — від 27 лютого до 28 березня 2022 року — окупанти контролювали село та частину траси, яка вела до столиці. 

Від обстрілів артилерії тут постраждали житлові будинки, зазнала руйнувань місцева інфраструктура. Різного ступеня пошкоджень зазнали 527 будівель із 3 998 наявних, сильно або вщент зруйновані 130 із них. Найбільше постраждала житлова забудова: пошкоджено 479 житлових будинки та присадибних будівлі. Загальна площа руйнувань за підрахунками ГО «Урбанина» складає 39,5 тис кв.м, а сукупні збитки від пошкоджень житла сягають 190 млн грн.

Серед промислової інфраструктури постраждало 10 складів, 2 будівельних об’єкти, 1 промислова будівля та 23 господарського призначення. Повністю знищене та не підлягає відновленню м’ясопереробне підприємство. Сума прямих збитків промислової інфраструктури складає 51 млн грн.

Соціальна інфраструктура села пошкоджена майже на третину, її втрати у грошовому виразі сягають близько 34 млн грн. Так, від ворожого снаряду постраждав Мотижинський ліцей, який працював понад 50 років, пошкоджено 5 готелів і закладів рекреації та 1 магазин. На додачу окупанти розгромили та розграбували приватний дендрологічний парк “Добропарк” (його збитки не враховані у даному звіті).

Детальну аналітику про руйнування села Мотижин та його прямі збитки внаслідок російської окупації шукайте у звіті проекту RebuildUA.

Гостомель став однією з ключових цілей російських окупантів на шляху до Києва: його обстрілювали та бомбили з повітря, а в місцевому аеропорту “Антонов” намагався висадитись ворожий десант. Важкі бої за місто та безпеку столиці призвели до руйнувань місцевої інфраструктури на загальну суму майже 10 млрд грн (або $343 млн).

Аналіз руйнувань міста-героя виявився непростою задачею. Через близькість аеропорту, частина міста знаходиться у no-fly зоні, а тому облітати цю місцевість з БПЛА не вдалося. На це варто зважати, адже фактична кількість руйнацій та загальна сума збитків буде значно вищою. Так, наприклад, збитки одного лише аеропорту “Антонов” оцінюють в $1 млрд, адже крім знищення літака Ан-225 Мрія та інших літаків, майже повністю зруйнована інфраструктура і льотно-випробувальна база.

Із забудови міста за період окупації та активних бойових дій у постраждало 4 553 будівлі із 11 874 наявних, 905 із них зруйновані вщент або зазнали сильних руйнувань.

Серед вулиць міста, що зазнали масштабної атаки, — Лугова (95% пошкоджених будівель, 229 із 240 наявних), Чумацький шлях (68%) та Свято-Покровська (51%).

Вже традиційно, найбільше у місті постраждав житловий фонд – 1 524 приватних будинки, 310 таунхаусів та дуплексів та 111 багатоповерхівок. Загальна площа зруйнованих житлових будівель складає 963,8 тис кв.м. За оцінками ГО “Урбанина“, збитків від цих руйнувань завдано 18 812 місцевим мешканцям.

Промислова інфраструктура, що постраждала майже на 50%, займає друге місце за рівнем пошкоджень: 72 промислових будівлі зі 118, 57 складів та 59 будівельних об’єкти. За попередньою оцінкою, збитки промисловості Гостомеля складають майже 5,4 млрд грн ($190 млн).

За даними Центру розвитку інновацій (Vkursi Hromada) до початку війни у місті було зареєстровано 377 суб’єктів господарської діяльності (СГД). За офіційними даними, їх сукупний чистий дохід склав 3 млрд грн. За період війни зареєстрували 21 нових СГД, що дає надію на швидке відновлення місцевого бізнесу.

Суттєвої шкоди зазнала соціальна інфраструктура міста: різного рівня руйнувань зазнали 103 комерційних об’єкти, 6 шкіл (із 7), 5 закладів культури і релігії (із 9), 2 заклади охорони здоров’я (із 2), 7 готелів, 11 офісних центрів, та 1 спортивний заклад.

Критичні наслідки для місцевого населення мало руйнування енергетичних підстанцій, котелень та водонапірних станцій. Збитки, завдані цим категоріям будівель, оцінюють у 1,5 млн грн ($54 тис).

Детальний звіт про руйнування міста-героя Гостомель доступний за посиланням: https://rebuildua.net/hostomel.

——————

Проект RebuildUA має на меті оцифрувати, проаналізувати та наочно показати зруйновану інфраструктуру України. На основі ортофотопланів, отриманих за допомогою зйомки з БПЛА, фахівці та волонтери RebuildUA визначають розміщення пошкоджених об’єктів, призначення будівель та рівні руйнації. Використовуючи ці дані, аналітики оцінюють збитки у грошовому вигляді.

Партнери проекту — Київська школа економіки, громадське об’єднання “УРБАНИНА”, Центр відновлення економіки, Центр розвитку інновацій, LUN.UA та контент-маркетингова агенція TOP LEAD.

Проект реалізується за підтримки Національної поліції України, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад, компаній Culver Aviation, TVIS та Odgers Berndtson.

Щонайменше 25,3 млрд грн (або $922 млн) знадобиться для того, аби відбудувати зруйновану російськими окупантами інфраструктуру міста Ірпінь, що на Київщині. Експерти проекту RebuildUA оцифрували всі руйнування населеного пункту на основі проведеної зйомки з БПЛА та оцінили збитки разом з фахівцями KSE Institute.

Після звільнення Ірпеня ЗСУ, у квітні 2022 аналіз руйнувань міста проводили багато команд і різними способами. Використовували автоматичне розпізнавання об’єктів на основі супутникових знімків, проводили наземну зйомку, збирали заяви на фіксацію збитків від місцевих жителів та підприємців. RebuildUA проаналізували кожну будівлю, що зазнала пошкоджень. На оцифровку команда витратила понад 750 годин, і на сьогодні має найточніші дані оцінки збитків Ірпеня.

На початок війни в Ірпені налічували 22 149 будівель, проживало майже 70 000 мешканців. З 24 лютого місто зазнало потужних обстрілів та бомбардування, внаслідок чого було пошкоджено 10 596 будівель різного цільового призначення, 2 501 з них – сильно постраждали або знищені повністю.

Найбільшої шкоди зазнав житловий фонд – 9 690 будівель (майже 50% від усіх наявних), сукупні збитки за цією категорією будівель складають 17,7 млрд грн ($648 млн). Значну частина пошкоджень припала на багатоквартирні будинки, зокрема – новобудови: сучасні житлові комплекси із розвиненою інфраструктурою. 17,3% багатоквартирних будинків зазнали сильного пошкодження, а загальна площа руйнувань цієї категорії будівель склала 2 612,9 тис кв.м. Загалом за оцінками ГО «Урбанина», збитків від руйнувань квартир зазнали понад 84 000 українців.

На другому місці за масштабами руйнувань — соціальна інфраструктура міста. Різного рівня пошкоджень зазнали пошкоджено 54 освітніх будівлі, 26 будівель охорони здоров’я, 9 спортивних закладів, 63 готелі та заклади рекреації. Сумарна шкода соціальній інфраструктурі Ірпеня складає близько 3,7 млрд грн ($135 млн).

Суттєво постраждав і місцевий бізнес. Так, руйнувань завдано 253 комерційним будівлям на суму близько 1,1 млрд грн ($40,9 млн), а також 323 об’єктам промисловості та будівництва майже на 3 млрд грн ($10 млн).

За даними Центру розвитку інновацій (Vkursi Hromada), до початку війни у місті було зареєстровано 12 383 суб’єктів господарської діяльності (СГД), що складає 95% від усіх СГД Ірпінської міської територіальної громади. Ці підприємці сплачували до місцевого бюджету податків та зборів близько 0,8 млрд грн (за даними за 2021 рік).

Наразі Ірпінь поступово повертається до життя та відновлює критичні об’єкти силами міської ради, громадян та підприємців. Однак для повного відновлення міста знадобиться багато часу та суттєва фінансова підтримка.

Завантажуйте детальний звіт про руйнування міста-героя Ірпінь за посиланням: https://rebuildua.net/irpin